Енергоефективність кондиціонерів
Одним із найважливіших параметрів, що впливають на вибір кондиціонера, стає енергоефективність. Інакше кажучи – економічність чи ККД. При охолодженні використовують поняття EER (Energy Efficiency Ratio), при обігріві – COP (Coefficient Of Performance). У будь-якому випадку, це відношення виробленої теплової енергії до витраченої електроенергії.
Оскільки найекономічніший кондиціонер буде і найдорожчим, то кожен покупець повинен визначитися, як він готовий витратитися при покупці кондиціонера, щоб заощадити на електроенергії.
То скільки ж електроенергії споживає середній кондиціонер?
Багато "джерел" стверджують, що кондиціонер споживає енергії, як усі побутові електроприлади у помешканні разом. І помиляються. Відбувається підміна поняття: плутають енергію, що споживається з тою, що виробляється.
Для кращої вистави погляньте на табличку, в якій представлені електроприлади, у міру зростання їх потужності:
 |
 |
 |
 |
| LED телевизор, компьютер 0,3 - 0,5 кВт |
Кондиціонер (на площу 20-30 м2) 0,5 – 1,2 кВт |
Електрочайник, праска 1,5 - 2,5 кВт | Пральна машина, духова шафа 2,0-3,0 кВт |
Шкала энергоэффективности
Для зручності оцінки економічності введено міжнародну шкалу оцінки коефіцієнтів EER та COP. Енергетична ефективність підрозділяється на 7 категорій – від А до G. Найбільшому рівню ефективності відповідає категорія А, а найменшому – категорія G.
| Енергоефективність кондиціонера в режимі охолодження | Енергоефективність кондиціонера в режимі обігріву | ||
| А | 3,2<ЕЕR |
A | 3,6<COP |
| В | 3,2>=ЕЕR>3,0 |
В | 3,6>=СОР>3,4 |
| С | 3,0>=ЕЕR>2,8 |
С | 3,4>=СОР>3,2 |
| D | 2,8>=ЕЕR>2,6 |
D | 3,2>=СОР>2,8 |
| E | 2,6>=ЕЕR>2,4 |
E | 2,8>=СОР>2,6 |
| F | 2,4>=ЕЕR>2,2 |
F | 2,6>=СОР>2,4 |
| G | 2,2>=ЕЕR |
G | 2,4>=СОР |
Вводяться нові позначки шкали рейтингу енергоефективності – «вище за A», які можуть бути застосовані до значної кількості домашніх приладів, а саме позначки “A+”, “A++” та “A+++”. До деяких інверторних кондиціонерів з енергоефективністю більше 4 одиниць можна застосувати ці позначки. Передбачається, що й технології досягнуть рівня двох верхніх позначок (A++, A+++), то класифікація знову буде переглянута.
Однак, показники ЕЕR та СОР вимірюються при повному навантаженні для стандартних температур навколишнього середовища (+35ºС – на охолодження та +7ºС – на нагрівання). Такі дані не можуть повною мірою описувати реальні умови експлуатації. Виникає питання, а що якщо зимова температура набагато нижча або влітку у певних кліматичних поясах спекотніша, і більшу частину часу техніка працюватиме на межі технічних можливостей?
Ще один аспект. При "стандартних" температурах ККД інверторних та звичайних систем практично однакові. Це практично повністю нівелює переваги інверторів в очах споживачів.
З урахуванням цих умов та недоліків були запропоновані та прийняті нові стандарти розрахунку енергоефективності кондиціонерів. Так з'явилися показники сезонної енергоефективності SEER та SCOP.
Ці величини розраховуються з урахуванням коливання температур під час сезонного використання кондиціонерів для охолодження чи опалення. Також враховується підвищення ефективності при використанні інверторних технологій та експлуатації у різних кліматичних зонах.
Спрощено SEER та SCOP можна позначити, як ставлення корисного, виділеного холоду чи тепла до витраченої електроенергії під час експлуатації кондиціонера протягом усього літнього чи зимового сезону.
Само собою зрозуміло, у більш спекотних країнах для того самого обладнання показник SEER буде меншим ніж у країнах з більш прохолодним кліматом. Тому для простоти сприйняття Європу поділили на три кліматичні зони та ввели стікер-покажчик енергоефективності для обов'язкового маркування обладнання:
| Сезонна енергоефективність кондиціонера в режимі охолодження | Сезонна енергоефективність кондиціонера в режимі обігріву | ||
| А+++ | SЕЕR>8,5 |
А+++ | SCOP>5,1 |
| A++ | SЕЕR>6,1 |
A++ | SCOP>4,6 |
| A+ | SЕЕR>5,6 |
A+ | SCOP>4,0 |
| A | SЕЕR>5,1 |
A | SCOP>3,4 |
| B | SЕЕR>4,6 |
B | SCOP>3,1 |
| C | SЕЕR>4,1 |
C | SCOP>2,8 |
| D | SЕЕR<3,6 |
D | SCOP<2,5 |
Для порівняння, звичайний електронагрівальний прилад, такий як конвектор або масляний обігрівач, має SCOP<1,0. Спираючись на ці показники, можна орієнтовно підрахувати рентабельність та терміни окупності сучасної інверторної техніки.
Чи можна включити кондиціонер у розетку?
Як правило, у квартирах встановлюються кондиціонери з невеликим електроспоживанням. Навіть кондиціонер із потужністю охолодження 18000 БТЕ споживає максимум 2кВт електроенергії на годину. Здебільшого електропроводка наших квартир витримує такі навантаження. Але це питання необхідно розглядати індивідуально:
- Старі вітчизняні розетки розраховані на силу струму 6,3 або 10 А, а іноземні на 10 або 16 А. Виходить, що розетка вітчизняного виробництва зможе витримати 1386 Вт (1386 Вт = 6,3 А х 220 В), а імпортна - 3520 Вт (3520 Вт = 16 А х 220 В). Також слід уникати використовувати розетки сумнівного виробництва та якості. На задній стороні розетки повинні бути вказані: значення струму та напруги, на які вона розрахована
- Якість та технічні характеристики електропроводки абсолютно індивідуальні. За технічними характеристиками проводка перевищує кількісні параметри розетки.
- Запобіжні елементи, що захищають проводку (пробки, автоматичні вимикачі), повинні відповідати проводці та навантаженню